Інфляція: причини, види, індекс

Що таке інфляція?

Інфляція – це явище економіки, при якому протягом певного періоду зростає вартість товарів та послуг. Ви, буквально, маєте на руках ту саму суму грошей, але купити за них можете менше. Попри те, що інфляцію зазвичай сприймають в негативному контексті через зниження купівельної спроможності, вона — природне і необхідне явище для економіки, що зростає. 

Інфляція в Україні стосується конкретних людей, бізнесу і держави в цілому:

• звичайні люди стикаються зі зростанням цін на продукти, оренду чи комунальні послуги;
• у бізнесу ростуть виробничі витрати, тому дорожчає товар;
• держава тестує свою спроможність управляти економікою через регуляторні механізми (наприклад, контроль за грошовою масою чи встановлення ключових ставок).

Детальніше про причини інфляції поговоримо далі. Попередньо можна виділити надмірний випуск грошей в обіг Центральним банком, ріст витрат на виробництво з будь-яких причин (на сировину, енергію, заробітню плату, наприклад), ріст попиту (згадайте ціни на житло у Західній Україні у 2022-му), або ж економічні та геополітичні кризи.

Існує окрема методика розрахунку індексу інфляції. Для вимірювання рівня інфляції використовується індекс інфляції або індекс споживчих цін (CPI), який визначає на скільки відсотків змінилися ціни на типовий набір послуг і товарів. Аби визначити темп інфляції формула обчислюється через Держстат.

Причому в останні роки рівень інфляції істотно виріс: не лише через військові дії, а також через девальвацію гривні, енергетичну кризу, зростання тарифів на електроенергію та низькі врожаї.

Інфляція має багато соціально-економічних наслідків:

• Купівельна спроможність грошей в умовах інфляції падає, особливо у сім’ях з низьким рівнем доходів. Звідси — і зростання соціальної нерівності.
• Проблеми з плануванням у бізнесі: коливаються ціни та сировину, транспорт і зарплату. Скорочуються інвестиції, зростання сповільнюється.
• Перерозподіл багатства між боржниками й кредиторами.
• Зменшення рівня заощаджень: реальна відсоткова ставка стає негативною, люди вкладаються в золото, іноземну валюту або нерухомість.
• Політична напруженість: здійснюється тиск на уряд з вимогою збільшити пенсії та зарплату.

Соціально економічні наслідки інфляції торкаються всього: від можливостей окремої людини до макроекономічних позицій країни.

Види інфляції

Залежно від ряду чинників, є різні форми інфляції.

а) За темпами росту цін — на помірну (до 10 на рік), галопуючу (10-50% на рік), гіперінфляцію (більш як 50% на рік)

Помірна інфляція — явище природне і корисне. Вона є типовою для розвинених країн і стимулює споживання, інвестиції та розвиток бізнесу.

Галопуюча інфляція провокує економічну нестабільність, бо ціни ростуть швидко. Бізнесу складно розвиватися, бо старі прогнози стають неактуальними. А звичайні громадяни активно інвестують кошти в стабільні активи, щоб не втратити заощадження.

При гіперінфляції гроші знецінюються дуже швидко. Такі епізоди були в Зімбабве у 2000-х роках, в Німеччині в 1920-х роках, а також після розпаду Радянського Союзу. Часто така інфляція викликана масовою емісією грошей для покриття бюджетних дефіцитів.

б) Зміна можливостей у міжнародній торгівлі: експорт стає дорожчим, знижується приплив іноземної валюти, росте дефіцит торгового балансу.

Інфляція попиту виникає коли попит перевищує пропозицію. Так, під час пандемії COVID-19 люди активно купували електроніку для дистанційної роботи. А інфляція витрат з’являється, коли росте собівартість продукції на виробництві. Наприклад, при збільшенні цін на енергоносії, чи нафту (транспортування стає дорожчим). 

в) За характером прояву — відкрита інфляція та прихована інфляція.
Цікава характеристика, яка не завжди стосується зміни ціни. Наприклад індекс інфляції це інструмент, що показує відкриту інфляцію, коли ціни ростуть офіційно, прозоро. Проте при прихованій інфляції ціна може залишатися такою ж самою, проте якість товару погіршується, або зменшується кількість товару в упаковці.

г) За територіальним розподілом — локальна та глобальна.
Локальна інфляція стосується окремої країни чи регіону і спровокована внутрішніми факторами — наприклад, зміною податкової політики чи девальвацією. Є певні особливості інфляції в Україні. Наприклад, девальвація гривні в Україні робить імпортні товари дорожчими для українців. Світова інфляція (наприклад, спровокована пандемією у 2022-2023 роках) впливає на економіку багатьох країн.

Розуміння природи інфляції допомагає правильно її долати.

Методи боротьби з інфляцією

Аби інфляція не стала неконтрольованою, уряди та центральні банки впроваджують різні методи боротьби з інфляцією. Розглянемо кілька із них.

1) Грошово-кредитна політика Центральних банків:

• Підвищення облікової ставки: якщо аналіз інфляції в Україні показує підвищення, кредити стають дорожчими, споживчий попит і інфляція скорочуються.
• Зменшення грошової маси в обігу: продаються облігації чи ростуть резервні вимоги для банків. Інфляція та грошові реформи тісно пов’язані між собою.
• Таргетування інфляції: в Україні, наприклад, за стандартом НБУ інфляція має бути не вище відмітки у 5%.

2) Фіскальна політика, направлена на зміну податків і витрат:

• Зменшення державних витрат: знижується сукупний попит в економіці.
• Підвищення податків, що обмежує витрати населення і бізнесу.

3) Регулювання цін і доходів:

• Заморожування цін на основні товари й послуги для стабілізації ринку. Правда, це може викликати дефіцит.
• Регулювання заробітної плати: якщо показники вимірювання інфляції підвищуються, відбувається регулювання темпів зростання зарплати.

4) Підтримка національної валюти:

• Проведення валютних інтервенцій: можна стабілізувати курс через купівлю або продаж іноземної валюти.
• Формування золотовалютних резервів: великий обсяг резервів підтримує довіру до валюти та знижує її нестабільність.

5) Боротьба з інфляцією виробничих витрат:

• Стимулювання конкуренції: антимонопольні заходи зменшують владу окремих компаній.
• Субсидування виробництва: собівартість знижується через дотації на енергоносії або сировину.

6) Залучення інвестицій:

• Реформи бізнес-середовища: створення комфортних умов для ведення бізнесу стимулює інвестиції та знижує темп інфляції України.
• Розвиток інфраструктури: витрати на виробництво зменшуються через інвестиції у транспорт, зв'язок та енергетику.

Інфляція та криптовалюти

Попри високу волатильність, в криптовалютах інвестори вбачають захист від економічної нестабільності через низку причин:

• Обмежена емісія: наприклад, у біткоїна ліміт — 21 мільйон монет. Інші популярні криптовалюти, як-от Ethereum, також сповільнюють свою емісію. 
• Децентралізація: центральні банки не здатні штучно збільшувати кількість криптовалют.
• Глобальна доступність: немає підв’язки до певної країни.

Є декілька варіантів захисту активів через криптовалюти. Наприклад, біткоїн називають «цифровим золотом» через високу ліквідність та обмежену емісію. Стейблкоїни — це цифрові активи, прив’язані до вартості стабільних фіатних валют. Інвестори формують портфелі із криптовалют, щоб зменшити залежність від фіатних економік.

У Венесуелі, наприклад, через гіперінфляцію жителі масово переходять на криптовалюту. В Туреччині попит на біткоїни та стейблкоїни був викликаний знеціненням ліри. В Україні, через те що зростає інфляція гривні, попит на криптовалюту теж росте.

Проте є і певні ризики. Наприклад, більшість криптовалют досить волатильні. Або ж через технічні складності людям важко розібратися з використанням криптобірж чи криптогаманців. Тим більше складно формувати інвестиційні портфелі. Гарна новина — на навчанні Bikotrading ви отримаєте повний комплекс знань, аби не лише зберегти, але й примножити свої кошти. Чекаємо на вас!